19 березня відомій українській письменниці, поетесі-шістдесятниці Ліні Костенко виповнюється 95 років.

 Безкомпромісна, принципова, вперта, вимоглива, горда. Часом різка, гостра, як бритва, з блискавичною реакцією і неабияким почуттям гумору. Усе це – про Ліну Костенко.

Вона народилася у 1930-му у Ржищеві на Київщині. У 36-му батька, вчителя, який самотужки опанував 12 мов і викладав у місцевій школі ледь не всі предмети, заарештували як "ворога народу".

        Безумовний класик, чиї твори давно увійшли до навчальних програм, стали піснями, символами, мемами й оточили нас з усіх боків. Вони надихають і змушують замислюватись над вічними темами. А  біографія є невичерпним джерелом мудрості і прикладом для багатьох українців.

 Творчість Ліни – невід’ємна частина історії України та культури. Вона вражає своєю задушевністю, теплотою і дивовижною щирістю, торкається серця кожного.

Ліна Костенко входить до переліку найвідоміших жінок сучасної України.

Завжди писала і пише лише те, що хоче, а говорить те, що думає. У радянські часи вона продовжувала писати, коли більшість колег-поетів боялися репресій і мовчали. Ліна Костенко брала участь у дисидентському русі, за що її твори були заборонені і не друкувалися в Україні протягом 14-ти років.

Протягом цього часу про те, аби надрукуватись, годі було і мріяти. Найпопулярніший нині твір Ліни Василівни – роман у віршах "Маруся Чурай" – пролежав на полиці до 1979-го. Його назвали "надміру затягнутим та нецікавим радянській людині".

Зате коли нарешті крига скресла і роман з’явився у книгарнях, восьмитисячний наклад розмели за декілька днів: черги за "Марусею" стояли такі, наче в голодні роки за хлібом…

Глибоко психологічний "жіночий" твір одразу ж розібрали на цитати.

"В цих справах поруч правда і брехня".

"Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі".

"Нелегко, кажуть, жити на дві хати. А ще нелегше – жить на дві душі!"

"Життя – така велика ковзаниця. Кому вдалось, не падавши, пройти?"

Афористичність мови, філігранна відшліфованість і неймовірна влучність вислову у романі стали тією високою планкою, яку Ліна Костенко поставила собі сама, і яку відтоді долає десятиліттями.

    Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), роману у віршах «Маруся Чурай» (1979, Шевченківська премія 1987), поеми «Берестечко» (1999, 2010). 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році.

  Її твори друкують мовами багатьох народів світу: англійською, білоруською, естонською, італійською, німецькою, словацькою та французькою.

Майже в усіх поезіях Ліни Костенко, присвячених Україні, всі думки й почуття є глибоко патріотичними. Вона впевнена, що без власної держави народ перетворюється просто на натовп, позбавлений національної свідомості.

«…Шматок землі
ти звешся Україною.
Ти був до нас. Ти будеш після нас».
(З вірша “Біль єдиної зброї”)

  У День народження бажаємо геніальній поетесі міцного здоров’я, невичерпності у реалізації нових творчих задумів, натхнення і примноження нових здобутків!

Читаємо і перечитуємо Ліну Костенко. І кожного разу відкриваємо її нову.