Володимир Олександрович Яворівський — український письменник, громадсько-політичний діяч. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.
Народився 11 жовтня 1942 року в селі Теклівка на Вінниччині. Один із засновників Народного Руху України – очолював оргкомітет, а згодом Київську координаційну раду. З 1969 року Яворівський є почесним членом Спілки журналістів України, а з 1971 року – Спілки письменників УРСР. Входить до складу Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії. Автор численних різножанрових творів, з-поміж яких «Автопортрет з уяви. Роман про трагічну та дивовижну долю Катерини Білокур» (1982), «Марія з полином наприкінці століття» (1988) та «Найдовша ніч Президента. Лягти!!! Суд іде...» (2011). Здобувши диплом за спеціальністю «Українська мова та література», Яворівський обіймав посаду редактора на одеському радіо. Також працював дописувачем до чільних літературних часописів, зокрема «Запорізької правди», «Прапору України» та «Літературної України». Посідав місце редактора на запорізькому радіо, мав досвід роботи у галузі кінематографа, працюючи кіносценаристом на львівському телебаченні.Лауреат державної премії імені Тараса Шевченка за повість «Вічні Кортеліси». Крім того, з 2001 по 2011 рік очолював Національну спілку письменників України. Він також отримав Орден «За заслуги» III ступеня, Орден Христа Спасителя УПЦ КП та відзнаку президента України — ювілейну медаль «25 років незалежності України». 17 квітня на 79-му році життя Володимир Яворівський помер.
Немає коментарів:
Дописати коментар